З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 48, ст.483 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1759-VI ( 1759-17 ) від 15.12.2009 } ( Джepeлo - zakon.rada.gov.ua )
Цей Закон визначає правові та організаційні засади
функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності
і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених
видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.
Стаття 1. Основні терміни
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
дозвільна система у сфері господарської діяльності -
сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають
між дозвільними органами, адміністраторами та суб'єктами
господарювання у зв'язку з видачею документів дозвільного
характеру;
дозвільні органи - органи виконавчої влади, органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи, а також підприємства, установи,
організації, уповноважені відповідно до закону видавати документи
дозвільного характеру;
документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення,
погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган
зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому
права на провадження певних дій щодо здійснення господарської
діяльності або видів господарської діяльності і без наявності
якого суб'єкт господарювання не може провадити певні дії щодо
здійснення господарської діяльності або видів господарської
діяльності; { Абзац четвертий частини першої статті 1 в редакції
Закону N 1759-VI ( 1759-17 ) від 15.12.2009 }
місцеві дозвільні органи - міські ради та їх виконавчі
органи, районні та районні у містах Києві і Севастополі державні
адміністрації, територіальні (місцеві) органи центральних органів
виконавчої влади, їх посадові особи, уповноважені відповідно до
закону видавати документи дозвільного характеру від свого імені, а
також підприємства, установи, організації, що у випадках,
передбачених законом, уповноважені видавати документи дозвільного
характеру і можуть залучатися до проведення експертизи та
обстеження, необхідних для видачі документів дозвільного
характеру, у межах відповідної адміністративно-територіальної
одиниці;
об'єкт, на який видається документ дозвільного характеру, -
земельна ділянка, споруда, будівля, приміщення, устаткування,
обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або
проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного
виду, робота та послуга;
спеціально уповноважений орган з питань дозвільної системи у
сфері господарської діяльності (далі - уповноважений орган) -
центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію
державної політики у сфері підприємництва;
декларативний принцип - принцип, згідно з яким суб'єкт
господарювання набуває права на провадження певних дій щодо
здійснення господарської діяльності без отримання документа
дозвільного характеру шляхом повідомлення адміністратора або
відповідного дозвільного органу про відповідність його
матеріально-технічної бази вимогам законодавства.
принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт
господарювання набуває право на провадження певних дій щодо
здійснення господарської діяльності або видів господарської
діяльності без отримання відповідного документа дозвільного
характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або
уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та
документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк
документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його
видачі не видано або не направлено; { Частину першу статті 1
доповнено абзацом згідно із Законом N 1759-VI ( 1759-17 ) від
15.12.2009 }
Форма та порядок повідомлення адміністратора або відповідного
дозвільного органу про відповідність його матеріально-технічної
бази вимогам законодавства ( 685-2006-п ) встановлюються Кабінетом
Міністрів України за поданням дозвільного органу.
Скачать Закон України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності
|