Спрощена система оподаткування була введена указом Президента від 3 червня 1998р. На той момент вона надала можливість  сформувати новий клас підприємців. Основним плюсом її було те, що вона звільнила підприємців від обтяжливого нагляду податкових органів. Завдяки спрощеній системі дрібні власники змогли розвивати свою справу , а споживач – отримувати все розмаїття товарів та послуг. Окрім того, вона надала можливість тим, хто не хотів працювати «в тіні», легалізувати діяльність. Таким чином була збережена зайнятість, а людям надали можливість заробляти самостійно,  розвантаживши біржі праці та соцзабези.

Чому виникла необхідність скасувати спрощену систему?

Податковий Кодекс передбачає скасування спрощеної системи оподаткування в 2016 році. Єдиний податок перешкоджає укрупненню бізнесу та залученню інвестицій, гальмує розвиток торгівлі.

Неможливо проводити реформи без впорядкування бази оподаткування, тому саме Податковий Кодекс має бути основою для наповнення бюджету та створення єдиних правил гри. Для того, щоб ефективно контролювати крупних платників податків, необхідно ліквідувати максимальну кількість середніх та малих податкових «дір».

Негативні моменти нового Податкового Кодексу

Підприємці вийшли на Майдан, щоб захистити свої інтереси в умовах кризи. Нововведення можуть призвести до підвищення рівня корупції, зменшення середнього класу країни, зниження індексу споживчого оптимізму, девальвації гривні. Велика кількість СПД просто закриються через те, що дрібний підприємець, який залишається на спрощеній системі оподаткування, має існувати хіба що не на межі бідності. 300 тис. річного прибутку (а саме на цю суму зможе розраховувати «спрощенець» за відсутності касового апарату) – це щомісячний прибуток лише у 5 тис. грн. на місяць. На такі гроші неможливо утримувати навіть одного робітника, не кажучи вже про чотирьох, передбачених законодавством. Крім того, підприємець має сплачувати 500 грн. єдиного податку щомісяця.

Беручи до уваги, що в країні зараз економічний спад, прийняття змін щодо спрощеної системи оподаткування є несвоєчасним, бо це призведе до масового закриття СПД та переходу підприємців у тіньовий сектор економіки.

При цьому протест підприємців спрямований не тільки проти Кодексу. Це протест проти «поборів», проти подвійних стандартів, коли бюджетний попит розподіляється нерівномірно між дрібним та великим бізнесом.

Окрім зниження планки прибутку для «спрощенців» Податковий Кодекс передбачає більш жорсткі положення ст.17 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг «. Згідно з ним, у компетентних органів з’явилась можливість за порушення (такі, як пропущення товару не через касовий апарат, особливо якщо це рецидив), позбавити підприємця прибутку за декілька місяців і спричинити банкрутство дрібного підприємця.

Багато підприємців завершать свою кар’єру в день початку дії нового законодавства, зокрема ті, які співпрацювали з компаніями, що використовували загальну систему оподаткування.

По-перше, подібним «спрощенцям» не дали можливість стати платниками ПДВ. Підприємства, які працюють за загальним оподаткуванням, невигідно користуватися послугами «спрощенця», адже вони втрачають право формувати податковий кредит за такими операціями. По-друге, вводиться фіскальна норма, котра забороняє фірмам відносити до валових витрат всі витрати на придбання товарів та послуг у тих, хто сплачує єдиний податок.

Політичний аспект

Виступи підприємців на Майдані – це перший в історії України класовий виступ. При цьому влада не має наміру перешкоджати цій демонстрації, адже дрібний бізнес забезпечує коштами державні установи, такі, як міліцію, податкову адміністрацію, прокуратуру та суди. В той же час, Президент не може повністю погодитися із всіма висунутими вимогами, адже це означатиме, що Майдан може диктувати йому свої умови. Кодекс, як і будь-який поспіхом прийнятий закон, містить чимало спірних моментів, і влада це також добре розуміє, тому прийматися він буде з уточненнями. З якими саме і в якій формі – поки що невідомо.

за матеріалами zn.ua